- сполучний
- I спол`учний
1) (з'єднувальний) connecting, connective; conjunctive2) грам. copulative, connectiveII сполучн`ий(сумісний) compatible (with)
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
сполучний
Look at other dictionaries:
сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… … Український тлумачний словник
сполучний — прикметник з єднувальний сполучний прикметник сумісний; якого можна з єднати … Орфографічний словник української мови
кон'юнктивний — а, е. 1) Сполучний. 2) Прикм. до кон юнктив. 3) анат. Прикм. до кон юнктива … Український тлумачний словник
